- засланець
- —————————————————————————————засла́нецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
засланець — нця, ч., заст. Той, хто покараний засланням, перебував на засланні … Український тлумачний словник
засланий — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заслати I. || у знач. ім. за/сланий, ного, ч. Те саме, що засланець. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заслати II. || за/слано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
засланка — и. Жін. до засланець … Український тлумачний словник
поселенець — нця, ч. 1) Той, хто оселився у новому, необжитому місці. || Той, хто вселився в нову квартиру, новий будинок і т. ін. 2) У дореволюційній Росії – той, кого заслано на поселення (у 3 знач.); засланець … Український тлумачний словник
вигнанець — (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцини, країни), висланець, засланець, висланий … Словник синонімів української мови